fbpx

Штрафи для бізнесу за порушення карантинних правил


Дотримання карантинних обмежень – це не тільки захист вашого здоров’я, а й обов’язкова вимога законодавства України. Порушення встановлених вимог тягне за собою накладення штрафів і навіть притягнення до кримінальної відповідальності.

У цій статті ми розглянемо саме адміністративну відповідальність за недотримання карантинних обмежень, проте, як було зазначено вище, є і кримінальна відповідальність, передбачена ст. 325 Кримінального кодексу України (далі – КК України) – відповідальність за порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним хворобам та масовим отруєнням.

Відмінність між адміністративною та кримінальною відповідальністю за порушення правил карантину полягає лише в наслідках. Зокрема, для кримінальної відповідальності має настати негативний наслідок у вигляді поширення захворювання, тоді як для адміністративної достатньо самого факту протиправного діяння (без настання наслідків).

З метою сповільнення темпів поширення коронавірусної хвороби Верховна Рада доповнила Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) ст. 44 3 “Порушення правил щодо карантину людей”, у якій сказано:

“Порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних
правил і норм, передбачених Законом України “Про захист населення від інфекційних хвороб”,
іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань
боротьби з інфекційними хворобами, – тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї
(17000,00 грн) до двох тисяч (34000,00 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на
посадових осіб – від двох (34000,00 грн) до десяти тисяч (170000,00 грн) неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян”.

Установлення подібних норм має позитивний характер, адже стимулює фізичних і юридичних осіб отримуватися правил карантину та передбачає відповідальність для тих, хто цих норм не дотримується.

Проте притягнення до адміністративної відповідальності має відбуватися відповідно до встановленого законодавством порядку. Як зазначено у ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах та в порядку,
установлених законом.

Це означає, що громадяни відповідають “самі за себе”, а ось посадові особи відповідальні за порушення, виявлені на їхніх підприємствах, установах та в організаціях. Особливо це актуально під час вирішення питання про притягнення до відповідальності бізнесу за порушення карантинного законодавства. У цьому разі протокол має бути виписаний саме на посадову особу (директора), а не рядового працівника.

Протокол, складений на суб’єкта, який не є посадовою особою на підприємстві, не має шансу на визнання в суді, оскільки працівник не несе відповідальності за порушення, учинені його роботодавцем.

Варто пам’ятати, що отримання протоколу про адміністративне правопорушення не тягне за собою автоматичне накладення штрафу й зобов’язання його сплати.

Після складання протокол скеровують до суду, який уже й вирішить, чи відбулося порушення правил карантину та чи є підстави для накладення на особу штрафу за таке порушення.

Хто має право на складання відповідного протоколу?

До осіб, які мають право складати протоколи про адміністративне правопорушення за порушення карантину, належать уповноважені посадові особи, а саме:

  • органи внутрішніх справ (Національної поліції України);
  • органи охорони здоров’я;
  • органи державної санітарно-епідеміологічної служби;
  • посадові особи, уповноважені на те виконавчими комітетами (а в населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, – виконавчими органами, що виконують їхні повноваження) сільських,селищних, міських рад.

Протокол підписує особа, яка його склала, й особа, яку має бути притягнено до адміністративної відповідальності; за наявності свідків і потерпілих протокол можуть підписати також і ці особи.

У разі відмови особи, яку притягають до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу в ньому роблять запис про це. Особа, яку притягають до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення та зауваження щодо змісту протоколу, які додають до протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Під час складання протоколу особі, яку притягають до адміністративної відповідальності, роз’яснюють її права й обов’язки, передбачені ст. 268 КУпАП, про що в ньому має бути зроблено відмітку.

У протоколі за порушення карантину обов’язково має бути зазначено суть порушення (об’єкт, суб’єкт, об’єктивна й суб’єктивна сторони), тобто: хто вчинив, які саме дії, їхні кваліфікувальні ознаки, наявність умислу.

Обов’язок посадової особи внести ці відомості корелюється з правом особи знати, у чому її звинувачують, як складовою частиною конституційного права особи, яку притягають до відповідальності, на захист і юридичну допомогу.

Отже, якщо стосовно вас складають адміністративний протокол, рекомендовано:

  1. Отримати від посадової особи пояснення щодо того, яке саме з порушень, передбачених ч. 1 ст. 44 3 КУпАП, ви вчинили; за можливості зняти це на відео.
  2. У жодному разі не відмовлятися від підписання протоколу.
  3. У разі незгоди зі складанням протоколу про адміністративне правопорушення перед підписанням у ньому можна зазначити: “З порушенням не згоден, письмові пояснення буде надано до суду”.
  4. Забрати копію протоколу

Пам’ятайте, що строк притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 44 3 КУпАП становить 3 місяці з моменту вчинення порушення. Це означає, що зі спливом цього строку навіть за наявності винної поведінки з боку особи на неї не може бути накладено штраф.

Саме з огляду на зазначене правило в нас досить низька статистика притягнення відповідальності за ст. 44 3 КУпАП. Через перевантаженість судів справи в деяких регіонах призначають уже зі спливом зазначеного терміну. Тож про дотримання 3-місячного строку говорити складно.

Як захиститися від штрафу?

У разі неналежного складання працівниками поліції протоколу та недодання до нього достатніх доказів, як про це було зазначено вище, рекомендуємо подавати до суду клопотання про закриття провадження у справі (або скерування адміністративного матеріалу для належного оформлення), у якому звертати увагу судді на зазначені недоліки.

Для збільшення своїх шансів на перемогу у справі рекомендуємо звертатися до компетентних адвокатів, які зможуть правильно підготувати необхідні процесуальні документи та донести до судді правову позицію у справі.

2021-11-05T14:10:40+03:00
Call Now Button