fbpx

Що таке інститут мирових суддів та чи актуально це для України

Уже більше 3-х років триває впровадження судової реформи в Україні та все частіше постає питання про запровадження інституту мирових суддів. Це альтернативний спосіб швидкого, якісного  врегулювання нескладних спорів з метою розвантаження судів до того ж, не повністю укомплектованих штатними працівниками, та своєчасного захисту прав,  свобод і інтересів громадян.

Мировий суддя – особа, яка має повноваження розглядати справи в мирових судах –  місцевих судових органах нижчої ланки, що мають обмежену юрисдикцію, розглядають малозначимі справи за спрощеною процедурою чи кримінальні справи у першій інстанції та здійснюють попередній розгляд справ у злочинах, що за якими йдуть обвинувальні акти.

У світі зараз існує дві системи мирових судів: одна заснована на традиціях здійснення правосуддя непрофесійними суддями (західноєвропейські країни), а інша – на традиції виконання  функцій мирових суддів професійними юристами (російська модель). Розглянемо обидві.

Історія виникнення мирових суддів

Родоначальником мирового суду вважається Англія. Його походження відносять до королівської прокламації 1195 року, за якою у підмогу шерифам стали призначати наділені адміністративними та поліцейськими функціями «лицарей миру». А у XIVст., з відмиранням посади шерифа, «стражі миру» набули ще й судових повноважень. Офіційним термін «мирові судді» став після 1361 року, коли було створено відповідну посаду у її сучасному значенні.

Їх призначали з-поміж шанованих і законослухняних місцевих жителів, часто за традицією, без юридичної освіти. Посада мирового судді в Англії почесна, а отже – неоплачувана. Характерною особливістю англійського мирового суду було і залишається поєднання адміністративних (видача наказів про арешт і виклик до суду, проведення попереднього розгляду про злочин, що переслідується на підставі обвинувального акту) і судових функцій у формі сумарної юрисдикції (розгляд справ без присяжних).

Інститут мирових судів отримав довіру громадян і зберігся дотепер під назвою «магістратський суд» в правових системах Англії, Уельсу та Північної Ірландії, а також під назвою «суд мирових суддів» у правовій системі Шотландії.

Наразі у Великій Британії діє понад 500 магістратських судів з понад 24000 мирових суддів, переважна більшість яких не є професійними юристами. Магістратські суди діють на підставі закону 1980 року.

Мирові судді та їх заступники в Іспанії  є першою ланкою судової системи держави, однак не належать до професійної судової влади. Вони складаються з аматорів, яких обирають та призначають на певний термін.

Правовий статус мирових суддів Італії визначається  законодавством про судоустрій 1941 року. Вони здійснюють свої повноваження безкоштовно і також не є професійними служителями Феміди.

У Росії мирові судді є суддями загальної юрисдикції суб’єктів Російської Федерації та входять в єдину судову систему федерації. Вони призначаються на посаду законодавчим (представницьким) органом державної влади або обираються населенням відповідної судової дільниці в порядку, визначеному законодавством суб’єкта цієї федерації. Мировим суддею може стати громадянин Росії у віці 25 років, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи в юриспруденції не менше 5 років, який не скоїв ганебних проступків, склав кваліфікаційний іспит, рекомендований кваліфікаційною колегією суддів. На мирових суддів поширюються гарантії незалежності та недоторканості, а також передбачено їх матеріальне забезпечення і соціальний захист.

Впровадження інституту мирових суддів у нашій державі є не вирішеним та актуальним питанням сьогодення.

2019-06-13T14:10:51+03:00
Call Now Button