fbpx

Примусова вакцинація та закон

Адвокат Наталія ВарнякОстаннім часом у соціальних мережах з’являється інформація про те, що Верховна Рада України може ухвалити закон, яким не вакцинованих осіб може бути обмежено або навіть позбавлено таких фундаментальних прав, як право на вільне пересування, право на працю та право на навчання.

Водночас медичні працівники зауважують, що вакцинація не може повністю захистити населення від коронавірусу. На сьогодні жодними дослідженням не підтверджено, що отримання відповідної кількості доз вакцини у 100 % випадків захистить ваше життя та здоров’я. Не слід забувати, що вакциновані особи так само можуть бути прихованими носіями вірусу, як і невакциновані, а оскільки щеплення допомагає запобігти важкому перебігу захворювання, кількість безсимптомних носіїв хвороби зростає.

Крім того, деякі категорії громадян не можуть бути вакциновані за медичними показаннями через ризик значного погіршення здоров’я або навіть смерті.

Які ж нормативні підстави для відмови від вакцинації?

Передусім потрібно звернутися до Конституції України, яка має найвищу юридичну сули.

Так, у ст. 19 закріплено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Тобто примушування особи вчинити певні дії, обов’язковість яких не встановлена нормами чинного законодавства, є незаконним і тягне за собою юридичну відповідальність.

Статтею 27 Конституції встановлено, що кожна людина має невід’ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов’язок держави – захищати життя людини. Кожен має право захищати своє життя і здоров’я, життя та здоров’я інших людей від протиправних посягань.

Отже, безпосередньо Конституцією України закріплено неможливість примусити людину до обов’язкової вакцинації (доки цей обов’язок законодавчо не закріплений) і право захищати своє життя і здоров’я (наприклад, якщо за медичними показаннями особі не рекомендовано вакцинуватись).

Відповідно до ст. 12 закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб” та ст. 27 Закону України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” профілактичні щеплення з метою запобігання захворюванням на туберкульоз, поліомієліт, дифтерію, кашлюк, правець і кір в Україні є обов’язковими.

Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників і (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов’язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов’язкових профілактичних щеплень у порядку, установленому законом, цих працівників відсторонюють від виконання зазначених видів робіт. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, установлює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.

У разі загрози виникнення особливо небезпечної інфекційної хвороби або масового поширення небезпечної інфекційної хвороби на відповідних територіях та об’єктах можливим є проведення обов’язкових профілактичних щеплень проти цієї інфекційної хвороби за епідемічними показаннями. Рішення про проведення обов’язкових профілактичних щеплень за епідемічними показаннями на відповідних територіях та об’єктах ухвалюють головний державний санітарний лікар України, головний державний санітарний лікар Автономної Республіки Крим, головні державні санітарні лікарі областей, міст Києва та Севастополя, головні державні санітарні лікарі центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах оборони й військового будівництва, охорони громадського порядку, виконання кримінальних покарань, захисту державного кордону, Служби безпеки України.

Міністерство охорони здоров’я України наказом від 04.10.2021 р. № 2153, зареєстрованим у Мін’юсті 07.10.2021 за № 1306/36928, затвердило перелік організацій, представники яких
підлягають обов’язковій вакцинації проти COVID-19.

Згідно з наказом на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби, обов’язковій вакцинації проти COVID-19 підлягають працівники:

  • центральних органів виконавчої влади та їхніх територіальних органів;
  • місцевих державних адміністрацій та їхніх структурних підрозділів;
  • закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності.

Наказ набирає чинності через один місяць від дня його публікації.

Тобто з моменту набрання чинності зазначеним переліком (07.11.2021) відсторонення від роботи визначених у ньому працівників у разі відмови від вакцинації стане цілком законним.

Важливо не забувати, що профілактичні щеплення проводять після медичного огляду особи, якщо в неї немає відповідних медичних протипоказань (ч. 6 ст. 12 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб”).

Отже, для обов’язкової вакцинації громадянина від коронавірусу COVID-19 потрібним є одночасна наявність двох обов’язкових умови:

  • наявність рішення вповноваженого органу (МОЗ) про проведення обов’язкових профілактичних щеплень;
  • відсутність медичних протипоказань.

У решті випадків жодна людина не може бути примушена до вакцинації.

ВИСНОВОК:

Підсумовуючи викладене, можна дійти таких висновків:

  1. починаючи з 8 листопада 2021 року вакцинація від коронавірусу COVID-19 відповідно до вимог чинного законодавства для конкретно визначених категорій працівників є обов’язковою;
  2. примусова вакцинація інших категорій працівників є незаконною;
  3. незаконним є і звільнення особи з роботи за відмову вакцинуватись.
2021-11-05T14:44:20+03:00
Call Now Button