fbpx

Перевірки Держпраці з питань неоформлених працівників під час карантину

Постановою КМУ №211 від 12.03.2020 на всій території України було введено карантин. Для зменшення тиску на бізнес з початку карантину ВРУ почали запроваджуватися нормативно-правові акти, які встановлювали мораторій на перевірки суб’єктів господарювання. Однак, податківці та Держпраці тимчасово не могли перевіряти стан виконання законодавства лише з тих питань, в яких їх обмежили.
У зв’язку з пом’якшенням карантинних обмежень з червня 2020 року інспекторами праці за активної участі представників інших державних органів було розпочато інформаційну компанію з питань недопущення використання незадекларованої праці, а з вересня 2020 року Держпраці заявила про поновлення трудових перевірок.

Отже, пропоную розібратись кого, та з яких підстав будуть перевіряти інспектори Держпраці в умовах карантину, який 13.10.2020 року було знов продовжено до кінця року.

Перш за все нагадаю, що питання здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю для Держпраці регулюється Порядком №823, який набрав чинності 31.12.2019р. та відповідно до умов якого контрольні заходи проводитимуться  лише у формі інспекційних відвідувань.

Підстави для проведення відвідування

Найчастішою підставою для проведення інспекційного відвідування є рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у пп. пп. 1, 2, 4 – 7 п. 5 Порядку № 823. Вказану інформацію в переважній більшості випадків Держпраця отримує від ДПС і ПФУ під час здійснення останніми своїх повноважень, наприклад отримання ними інформації про:

-невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва;

-використання праці фіз.осіб за цивільно – правовими договорами в одного роботодавця понад рік; -наявність у роботодавців 30 % і більше фіз.осіб, з якими укладено цивільно-правові договори;

-відсутність повідомлень до ДПС про прийняття на роботу;

-наявність заборгованості з заробітної плати;

-зміна чисельності працівників які працюють на умовах неповного робочого часу.

Рідше, однак також зустрічаються на практиці, перевірки за заявою колишнього працівника, якому чимось не догодив роботодавець, або за надуманою заявою фізичної особи якої ніхто не знає і не бачив на об’єкті відвідування.

Тобто, будь-яка інформація яка на думку керівника органу контролю свідчить про наявність підозр використання неоформлених працівників, може бути підставою для проведення інспекційного відвідування, що, на мій погляд, дає можливість перевірити будь-кого та будь-коли за надуманими підставами.

Наприклад, конкурент розмістив фейкові новини в Інтернеті, що на підприємстві чи у певному закладі та/або магазині використовують працю неоформлених працівників, або написав заяву від знайомої фіз. особи. Відповідно до згаданих критеріїв це є підставою для проведення інспекційного відвідування, оскільки інформація  отримана із засобів масової інформації або інших джерел.

Повноваження інспекторів

Новим порядком невиправдано розширено права інспекторів, зокрема пп. 1 п. 10 Порядку № 823, надає їм право:

– без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби проходити до будь-яких приміщень об’єкта відвідування, в яких використовується наймана праця;
– ознайомлюватися з будь-якими документами, та отримувати завірені об’єктом відвідування їх копії або витяги які є предметом інспекційного відвідування;

– ставити керівнику та/або працівникам об’єкта відвідування, іншим особам, запитання, отримувати усні та/або письмові пояснення;

– залучати працівників правоохоронних органів;

– на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками;

– фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки;

– отримувати від органів державної влади, об’єктів відвідування інформацію та/або документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування.

Всі вище перелічені вимоги інспектора праці є обов’язковою для виконання.

Як бачимо, жоден орган держаного нагляду не має таких широких повноважень як сьогодні  у Держпраці. Більш того, жоден правоохоронний орган не має повноважень, без рішення суду заходити будь куди та будь-коли, та ще і допитувати будь-кого.

Виникає логічне питання до розробників вказаного Порядку, а як же норма прямої дії статті 30 Конституції України, яка не допускає проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

На практиці такі повноваження інспектора праці не завжди використовуються у законний спосіб, так захищаючи одного з наших клієнтів ми були свідками ситуації, коли інспектор праці в супроводі працівників поліції примушувала юридично необізнаних працівників підписувати заздалегідь підготовленні нею пояснення, які, як ви вірно зрозуміли, явно не на користь роботодавця.

Підстави для не допуску:

– відсутність службового посвідчення;

– відсутність на сайті Держпраці форми акта для проведення перевірки (така підстава для не допуску може використовуватись роботодавцем лише для перевірок предметом яких не є виявлення неоформлених працівників, наприклад з питань охорони праці для прикладу дивись (постанову П’ятого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2020 р. у справі № 540/1990/19[1], постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2020 р. у справі № 824/1058/19-а[2]).

При цьому попереджаю, що штраф за не допуск чи перешкоджання перевірці, мета якої виявити неоформлених працівників складає 80 000 грн.

Оформлення результатів

Якщо за результатами інспекційного відвідування виявлено порушень вимог законодавства про працю, складається акт інспекційного відвідування і припис щодо усунення виявлених порушень. Один примірник акта, залишається в об’єкта відвідування, другий – в інспектора праці. При відмові об’єкта відвідування підписати акт інспектор праці вносить до такого акта відповідний запис (абз. 2 п. 23 Порядку № 823).

Строк розгляду справи про накладення штрафу

Після складання акта інспекційного відвідування й розгляду зауважень інспектор праці здійснює аналіз матеріалів інспекційного відвідування та передає уповноваженій посадовій особі (керівнику) всі матеріали інспекційного відвідування для подальшого вирішення питання щодо притягнення до фінансової відповідальності роботодавця за ст. 265 КЗпП (п. 24 Порядку № 823 та п. 2 Порядку № 509).

Цікавим моментом є те, що згідно з новим Порядком №823 підставою для штрафів будуть не лише акти перевірок Держпраці, також відповідні штрафи накладатимуть на підставі результатів перевірок Управління праці та соцзахисту і Податкової інспекції.

Справу про накладення штрафу розглядають у 45-денний строк із дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою від інспектора відповідних документів (п. 3 Порядку № 509).

Порядком передбачено право об’єкта відвідування оскаржити вимоги та припис інспектора праці до керівника або заступника керівника відповідного територіального органу Держпраці (абз.1 п.26).

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа складає постанову про накладення штрафу або за відсутності підстав повідомляє про це суб’єкта господарювання.

Раджу роботодавцям та їх представникам не нехтувати можливістю позасудового оскарження результатів інспекційного відвідування, оскільки у 2020 році працівниками нашого об’єднання вдалось не доводячи до суду скасувати припис та вимоги інспектора відносно сільгоспвиробника на суму понад 1 200 000 грн.

Сплата штрафу та його оскарження

Якщо винесено постанову про накладення штрафу, то роботодавець постає перед вибором або сплатити його добровільно, або оскаржити постанову до суду.
Так за кожного неоформленого працівника роботодавець заплатить щонайменше 50 000 грн, але це за умови, що таке порушення виявлять вперше. Виняток – ФОП 1-3 групи єдиного податку, до яких за перше виявлення неоформлених працівників застосовується попередження.

У разі повторного порушення протягом двох років розмір покарання зростає 150 000 грн, тобто буде максимальний штраф. Це стосується й усіх підприємців, що отримали раніше за перший раз попередження.

Слід наголосити, що оскарження постанови до суду не зупиняє її дію, оскільки без забезпечення позову шляхом зупинення стягнення (ст.150 КАСУ), Держпраця через місяць може направити її до виконавчої для примусового виконання, адже постанова має силу виконавчого документа.
І органи судової влади в цій ситуації нерідко приймають кардинально протилежні рішення, хоча цілком очевидно, що арешт коштів будь-якої середньої компанії фактично паралізує її роботу, і поки справа буде слухатись в суді, ця компанія може стати банкрутом, оскільки бізнес не стоїть на місці і зобов’язання повинні виконувати належним чином, в тому числі в строк.

Отже, якщо Ви впевненні, що Вас безпідставно притягують до відповідальності, то сміло оскаржуйте постанову в суді, а якщо ви розумієте, що шансів у вас немає і порушення дійсно були, то наполегливо пропоную скористатись приписами абз.14 ст.265 КЗпП, та зменшити штраф наполовину шляхом його добровільної сплати в 10 денний строк.

Наостанок скажу, при оскарженні постанов Держпраці єдиного виграшної тактики немає, оскільки, всі ситуації що надходила до нас абсолютно різні, тому відповідно і тактика захисту розробляється індивідуально для кожного роботодавця та його кейсу.

Для прикладу наводжу посилання на дві справи в яких нашому адвокатському об’єднанню вдалось захистити інтереси клієнтів за абсолютно різними підставами:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/87646144
https://reyestr.court.gov.ua/Review/81332211

Висновок: Ми всі розуміємо, що держава піклується про наповнення бюджету від офіційного працевлаштування, втім для мене не дивно що при існуючому податковому навантаженні на заробітну плату (ПДФО-18%; ВС 1,5%; ЕСВ 22%;), малий та середній бізнес, який в умовах карантину перебуває на межі виживання намагається оптимізувати свої витрати в тому числі шляхом використання праці неоформлених працівників та/або залучення їх на умовах цивільно-правових договорів там де цього робити не можна. На моє переконання, поки держава не перегляне розмір оподаткування заробітної плати в бік зменшення (хоча б для малого бізнесу), праця неоформлених працівників і далі буде використовуватись бізнесом. Щодо самого порядку, то вважаю його таким, що явно суперечить, як Конституції України, так і Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, оскільки використання таких розмитих підстав для перевірки як “інша інформація” не дає підстав вважати бізнесу, що він грає з державою за рівними правилами та в однакових умовах. Такий підхід до проведення перевірок, на мій погляд, абсолютно не узгоджується із поняттям правова держава.

 

2020-11-13T14:18:12+03:00
Call Now Button