fbpx

Окремі питання застосування положень ГПК України на стадії касаційного провадження на прикладі конкретної справи

Адвокат Поліна ГонтарАО «Жованник і партнери» здійснювало представництво інтересів відповідача у справі №923/1067/19. Отримавши позитивне рішення про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення грошових коштів в Господарському суді Херсонської області та Південно-західному апеляційному господарському суді, фактично вважали справу завершеною з огляду на процесуальні фільтри касаційного оскарження, передбачені господарсько-процесуальним кодексом, та те, що ціна позову у справі №923/1067/19 не перевищувала ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Водночас у пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено випадки наявності підстав для перегляду у касаційному порядку судових рішень у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Обґрунтовуючи підставу для відкриття касаційного провадження у справі №923/1067/19 (що була предметом правового супроводу АО «Жованник і партнери»), скаржник у поданій касаційній скарзі зазначав, що висновки судів в оскаржуваних судових рішеннях суперечать практиці Верховного Суду при розгляді подібних справ, чим порушується формування єдиної правозастосовчої практики, а відтак, на думку позивача, дана касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Відкриваючи касаційне провадження ухвалою від 14.12.2020 Верховний суд виходив з того, що доводи касаційної скарги не є очевидно неприйнятними, а відтак подані матеріали достатні для касаційного розгляду на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України.

Не погоджуючись із висновком суду про наявність підстав для відкриття провадження у справі, представником відповідача – адвокатом АО «Жованник і партнери» подано клопотання про закриття касаційного провадження з підстав, визначених п.5 ч.1 ст.296 ГПК України, згідно яких суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

Ухвалою Верховного суду від 14.01.21 року клопотання представника відповідача було задоволено, а касаційне провадження закрито. При цьому, Верховний Суд виходив з того, що:

  • касаційне провадження у цій справі відкрито на підставі пункту 1 абзацу 1 частини другої статті 287 ГПК України;
  • касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах;
  • під судовими рішеннями у справах зі спорів, що виникли з подібних правовідносин, слід розуміти, зокрема, такі, де аналогічними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин;
  • спірні правовідносини у справі №923/1067/19 виникли із укладеного між сторонами договору про надання послуг, в той час як у постанові Верховного Суду від 10.05.2018 у справі №916/1591/17, на яку послався скаржник у касаційній скарзі, спірні правовідносини виникли із договору підряду, а тому не є подібними.

Ухвала Верховного Суду від 14.01.21 року знаходиться за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/94180459

 

 

 

 

2021-06-25T09:20:03+03:00
Call Now Button