fbpx

Миттєвий кредит під 666% річних на карту онлайн

В умовах складної економічної ситуації, що склалась в нашій державі не аби якої популярності серед населення набули – онлайн позики (онлайн – кредити). Їх популярність, зумовлена їх доступністю, адже позику можна отримати на картку навіть не виходячи з дому, без надання будь-яких довідок, та копій документів.

Однак, як правило позичальники не приділяють належної уваги умовам договорів, з якими погодились, внаслідок чого отримуючи вимогу про сплату боргу, що в десять і більше разів перевищує суму позики, а відсотки всі розумні межі, позичальник постає перед вибором, або повернути борг (і позбавити себе від принад спілкування з колекторами) або йти за захистом своїх прав до суду.

На жаль більшість позичальників просто не можуть повернути такі борги тим самим поповнюючи «армію» боржників, яка на жаль зростає в Україні з кожним роком.

Для вивчення законності діяльності мікрофінансових організацій, перш за все пропоную розібратись чи перебуває в правовій площині оформлення онлайн – позик. Оскільки більшість позичальників чомусь вважає, що якщо вони свій особистий підпис на договорі позики (кредиту) не ставили то відповідно договору не укладено.

Однак, такий висновок є помилковим, оскільки, отримуючи лист на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення з логіном і паролем та їх подальше використання для входу в особистий кабінет на думку Верховного суду має всі ознаки правочину, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Аналогічна ситуація і з оформленням позик з використанням цифрового підпису.

За таких умов, діюче законодавство, всі договори підписані за допомогою електронної комунікації прирівнює до письмових договорів, а тому аргумент, що я нічого не підписував в суді не спрацює.

Друге на що звертають увагу боржники та їх представники після отримання рахунку це на непомірно високі відсотки (пеню), оскільки очевидно що їх розмір набагато більший, ніж той що був в рекламі.

В цьому контексті слід звернути увагу на важливу деталь яку вміло використовують мікрофінансові організації, для свого збагачення за рахунок позичальників.
Адвокат Ігор Кізима

Річ у тому, що Цивільний кодекс зобов’язує у договорах за участю фізичної особи-споживача фінансової послуги, враховувати вимоги законодавства про захист прав споживачів. (ч.2 ст. 627 ЦК).

Для унормування галузі кредитування фізичних осіб три роки назад було ухвалено Закон України «Про споживче кредитування», який зобов’язав кредиторів попередньо і детально інформувати позичальників про всі умови договору, включаючи реальну процентну ставку, загальну вартість кредиту та додаткові платежі, які виникають у випадку порушення позичальником умов договору, обмежив розмір пені та неустойки.

Однак згодом, дивним чином з-під дії згаданого закону було виведено кредити, що містять умову про споживчий кредит у формі кредитування рахунку зі строком погашення кредиту до одного місяця, кредитні договори, що укладаються на строк до одного місяця, а також кредитні договори, загальний розмір позики за якими не перевищує однієї мінімальної зарплати, встановленої на день укладання кредитного договору.

Тобто, фінансовим організаціям вигідно укласти як можна більше мікрокредитів, сума яких не перевищує розміру мін.зарплатні, аби уникнути дії Закону України “Про споживче кредитування” на вказані договірні правовідносини.

Наведена проблема підтверджується судовою практикою.

Розглядаючи справу №127/33824/19 про визнання індивідуальної частини договору щодо сплати 672,25% річних недійсною, Верховний Суд у своїй постанові від 07.10.2020р. дійшов висновку, що при оформленні позики в сумі 16 000 грн. на 30 днів позивачу було повідомлено про сплату 1,85 % на добу за їх користування, і натиснувши кнопку “погоджуюсь” вона підтвердила, що такі умови кредитування її влаштовують. (https://reyestr.court.gov.ua/Review/87702373)

На мій погляд, вказана законодавча прогалина створює нерівні умови гри, за яких мікрофінансові організації вводять споживачів в оману щодо реальної вартості кредитування та шляхом цього отримують надприбутки, водночас споживачі позбавлені можливості захистити свої права навіть в суді.

Отже, розв’язувати дану проблему можливо лише шляхом внесення відповідних змін до Закону України “Про споживче кредитування”.

Для тих хто вибрав судовий шлях:

✔Наводжу ТОП найчастіших порушень які допускають фінансові організації, що можна використати в суді для зменшення суми боргу:

  1. Нарахування відсотків за позикою після спливу визначеного договором строку кредитування (https://reyestr.court.gov.ua/Review/79958126)
  2. Пропуск строку позовної давності (http://reyestr.court.gov.ua/Review/79882804)
  3. “Драконівські” відсотки суперечать нормам Закону України “Про захист прав споживачів”. (http://reyestr.court.gov.ua/Review/85237976)
  4. Застосування спеціальної позовної давності до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) ( http://reyestr.court.gov.ua/Review/85043698
  5. Пеня в розмірі 1% від суми боргу за кожен день порушення, є непропорційною сумою компенсації у разі невиконання зобов’язання. (https://reyestr.court.gov.ua/Review/87512739)

 

Наведене дає підстави для висновку, що необачність при отриманні невеликої суми коштів в борг може обернутись в дуже неприємні наслідки. Тому в разі виникнення заборгованості, варто вчасно звернутись за професійною юридичною допомогою.

Статтю підготував партнер, адвокат АО «Жованник і партнери» Ігор Кізима (Ігор Кізима)

2021-06-25T09:19:05+03:00
Call Now Button