fbpx

Карантин та бізнес. Чи можна вести бізнес в умовах карантину?

Оголошений в Україні карантин та впроваджені протиепідемічні заходи суттєво обмежили  українців в їх конституційному праві на підприємницьку діяльність. Чи є ці обмеження законними, які можливі наслідки їх порушення та, чи є впроваджений карантин форс-мажором, – пропоную розібратися з усіма цими питаннями одним махом.

 Підстава карантину: постанова Кабміну від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19»

Строк і територія карантину: з 12 березня до 3 квітня 2020 року на усій території України.

Головне, що було впроваджено цією постановою Кабміну – це сам КАРАНТИН, бо цей особливий комплекс адміністративних та медико-санітарних заходів надає органам виконавчої влади та місцевого самоврядування широкі повноваження щодо впровадження суттєвих обмежувальних заходів.

Вчора, 16 березня, відбулося засідання херсонської міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Херсонської міської ради (впевнений, що такі ж самі комісії пройшли по всій території України).

Своїм рішенням комісія з питань ТЕБ та НС тимчасово зупинила з 00:00 годин 17 березня (шукайте себе у списку уважно) роботу таких об’єктів загального користування незалежно від форм власності та підпорядкування з присутністю більше 10 осіб:

  • кінотеатрів, театрів, музеїв, галерей, бібліотек та інших розважальних закладів;
  • дитячих розважальних центрів та клубів, майданчиків, у т.ч. спортивних;
  • фітнес-клубів, тренажерних залів, басейнів, спортивних майданчиків та стадіонів;
  • усіх магазинів, крім продуктових та аптек;
  • торговельно-розважальних центрів;
  • будівельних ринків та інших (крім продуктових);
  • ресторанів, закладів громадського харчування, серед іншого у готелях, барів, клубів, кафе, дискотек, пабів.

«з присутністю більше 10 осіб» мається на увазі не лише клієнтів, а й працівників (!).

Також, як відомо з 12 березня тимчасово призупинено навчальний процес у ВНЗ, школах та дитячих садках.

Сьогодні, 17 березня Верховною Радою України прийнято закон №3219 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким:

👉 запроваджено адміністративну відповідальність порушення правил щодо карантину людей (нова стаття ;

👉 посилено кримінальну відповідальність за порушення санітарних правил і норм;

👉 надано можливість працівника піти у відпустку або продовжити її, під час карантину;

👉 надано право роботодавцю доручити працівникові (незалежно від його належності до публічної служби) виконувати протягом певного періоду роботу вдома, а також надавати за його згодою відпустку;

👉 запроваджено суттєві надбавки (у розмірі 200% заробітної плати) для медперсоналу, який беру участь у ліквідації захворювання серед людей на коронавірусну хворобу (COVID-19);

👉 зупинено перебіг строків звернення за отриманням адміністративних та інших послуг та строків надання цих послуг, які продовжуються після припинення карантину, з урахуванням часу, що минув до їх зупинення;

👉 встановлено звільнення від сплати податку на додану вартість, під час карантину, для ввезення ліків та медичного обладнання;

👉 заборонено проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Такі надзвичайні та складні обставини суттєво обмежують діяльність бізнесу та призводять до негативних наслідків у сфері господарювання, зокрема, і до невиконання договорів з контрагентами.

Чи є законними такі обмеження з боку органів місцевої влади?

Так є! Стаття 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» надає чіткі повноваження встановлювати та відміняти карантин Кабінету Міністрів України.

При цьому, ця стаття покладає на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування обов’язок з організації та контролю за дотриманням встановленого на території карантину правового режиму, своєчасним і повним проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів.

 Стаття 30 цього Закону надає такі повноваження місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування:

👉 залучати підприємства, установи, організації незалежно від форм власності до виконання заходів з локалізації та ліквідації епідемії чи спалаху інфекційної хвороби;

👉 залучати для тимчасового використання транспортні засоби, будівлі, споруди, обладнання, інше майно підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, необхідне для здійснення профілактичних і протиепідемічних заходів, із наступним повним відшкодуванням у встановленому законом порядку його вартості або витрат, пов’язаних з його використанням;

👉 установлювати особливий режим в’їзду на територію карантину та виїзду з неї громадян і транспортних засобів, а у разі необхідності – проводити санітарний огляд речей, багажу, транспортних засобів та вантажів;

👉 запроваджувати більш жорсткі, ніж встановлені нормативно-правовими актами, вимоги щодо якості, умов виробництва, виготовлення та реалізації продуктів харчування, режиму обробки та якості питної води;

👉 установлювати особливий порядок проведення профілактичних і протиепідемічних, у тому числі дезінфекційних, та інших заходів;

👉 створювати на в’їздах і виїздах із території карантину контрольно-пропускні пункти, залучати в установленому порядку для роботи в цих пунктах військовослужбовців, працівників, матеріально-технічні та транспортні засоби підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, частин та підрозділів центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах оборони і військового будівництва, охорони громадського порядку.

Яка відповідальність за порушення встановлених владою обмежень?

Окрім соціальної відповідальності перед своєю громадою, треба знати про відповідальність за законом.

Зокрема, адміністративна відповідальність встановлена:

  • ст.42 Кодексу України про адміністративні правопорушення: порушення санітарних норм – карається штрафом до 204 грн. (громадянам) та до 425 грн. (посадовим особам).
  • Стаття 443 Кодексу України про адміністративні правопорушення (була запроваджена закон №3219):порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними захворюваннями – карається штрафом до 34 000 грн. (громадянам) та до 170 000 грн. (посадовим особам).

 Кримінальна відповідальність можлива:

👽 за статтею 137 Кримінального кодексу України: невиконання або неналежне виконання професійних чи службових обов’язків щодо охорони життя та здоров’я неповнолітніх внаслідок недбалого або несумлінного до них ставлення, якщо це спричинило істотну шкоду здоров’ю потерпілого, максимальна санкція якої передбачає позбавлення волі до 5 років.

👽 за статтею 325 Кримінального кодексу України: порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням, максимальна санкція якої передбачає позбавлення волі до 8 років.

Варто відмітити, що в Єдиному реєстрі судових рішень судова практика щодо притягнення до відповідальності легковажних підприємців за порушення правил запобігання інфекційним захворюванням та обмеженням на період карантину – відсутня (звісно, бо такий випадок в Україні, якщо я не помиляюсь, – перший).

Проте, Міністерством внутрішніх справ та Міністерством охорони здоров’я публічно повідомлено, що всі посадові та фізичні особи, які не виконують розпоряджень Кабінету Міністрів будуть притягнуті до адміністративної або кримінальної відповідальності. Також, МВС заявило про право співробітників правоохоронних органів перевіряти дотримання вимог уряду в період карантину. Тобто, можливими є перевірки не тільки закладів освіти, а й різноманітних підприємств, установ і організацій.

Не слід забувати і про працівників, які без яких не може бути і будь-якого бізнесу. Так законом №3219 внесено зміни до Кодексу законів про працю та закону «Про відпустки». Відповідно до вказаних нововведень, в разі встановлення Кабінетом Міністрів України карантину, відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», термін перебування у відпустці без збереження заробітної не включається у загальний строк, встановлений законом (15 днів).

Карантин – не форс-мажор.

Відповідно до статті 141 закону України «Про торгово-промислові палати», саме Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) шляхом видачі сертифікату про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб’єкта господарської діяльності.

Вказаний закон передбачає епідемію як форс-мажорну обставину. Проте, законом №3219 карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України, визначається як можлива форс-мажорна обставина. Та на своєму сайті Торгово-промислова палата України із деякою обмовкою роз’яснила, що “можливість засвідчення форс-мажору у зв’язку з введенням карантину існує, але необхідно розуміти, чи призвела дана обставина до конкретних обмежуючих заходів та наслідків, які могли стати причиною унеможливлення виконання зобов’язань».

Тобто, отримання сертифікату ТПП про форс-мажорні обставини є можливим у тому випадку, якщо невиконання умов договору з контрагентом (наприклад, неможливість орендаря користування за призначенням приміщенням розважального комплексу чи ресторану) було зумовлено наслідками впроваджених конкретних обмежуючих заходів.

З суто технічної точки зору, в цих умовах можу порадити дотримуватись вказаних приписів шляхом адаптації поточних бізнес-процесів до існуючої ситуації в країні. Наприклад, не зупиняти роботу ресторану в цілому, а перевести його в режим роботи “на замовлення з доставкою” або “через віконце”, тобто, без допуску клієнтів і, якщо штат ресторану не перевищує 10 осіб. Якщо формат бізнес дозволяє, перевести його в он-лайн режим: робота з клієнтами віддалено (консультації, навчання, тренінги тощо).

Та, я думаю, головне не те, як український бізнес подолає цей виклик і не збанкрутує, а як ми, українці, вийдемо з цієї кризи: з гідністю та честю дотримуючись усіх обмежуючих заходів і допомагаючи один одному або шукаючи лазівки в законі у гонитві за копійчиною.

Бережіть людей та природу, все інше нікуди не дінеться.

2020-03-18T12:52:15+03:00
Call Now Button